Зима 2013 року та весна 2014 року стали свідками важливого перелому в сучасній українській історії: Євромайдан, яку також називають Революцією Гідності. Для іспанців, які звикли до соціальних рухів і політичних змін у власній історії, розуміння коренів, розвитку та глибоких наслідків Євромайдану має вирішальне значення для розуміння сучасної України. Для українців в Іспанії ця подія – не просто історична пам’ять, а спільний досвід, який сформував долю їхньої нації та зміцнив їхню європейську ідентичність.

Насіння Євромайдану було посіяно 21 листопада 2013 року, коли тодішній президент України Віктор Янукович відмовився від підписання Угоди про вільну торгівлю та асоціацію з Європейським Союзом, натомість вирішивши зміцнити зв’язки з Росією. Це рішення, сприйняте значною частиною українського суспільства як зрада євроінтеграційних прагнень і демократичних цінностей, викликало хвилю масових протестів на Майдані Незалежності в Києві, від якого рух і отримав свою назву.

Спочатку протести були мирними, їх очолювали переважно студенти та проєвропейські активісти, які вимагали підписання угоди з ЄС. Проте жорстока поліцейська розправа проти протестувальників 30 листопада 2013 року не придушила обурення, а ще більше розпалила протести, залучивши сотні тисяч людей з усіх регіонів України та різних соціальних прошарків. Початкова вимога європейської інтеграції була розширена, включивши відставку Януковича та глибоку зміну політичної системи країни, позначеної корупцією та олігархічним впливом.

Із загостренням протестів Євромайдан став плавильним котлом для українського громадянського суспільства. Люди різного віку, професій та переконань об’єдналися у захисті своїх прав та свого бачення європейського майбутнього України. На Майдані розбили табори, організували патрулі охорони, створили мережі матеріально-технічного та медичного забезпечення, звели барикади для захисту протестувальників від ОМОНу.

Відповідь уряду Януковича була дедалі жорстокішою. Сили безпеки застосували проти протестувальників сльозогінний газ, гумові кулі, а зрештою й бойові патрони. Зіткнення між активістами Майдану та правоохоронними органами посилилися, особливо в найчорніші дні лютого 2014 року, що призвело до десятків загиблих і сотень поранених. Ці мученики, відомі як «Небесна сотня», стали символами боротьби за свободу та гідність.

Внутрішній тиск і міжнародне засудження зрештою призвели до краху уряду Януковича. 22 лютого 2014 року він втік з країни, а Верховна Рада проголосувала за його усунення з посади та призначення дострокових виборів президента.

Євромайдан мав глибокі та тривалі наслідки для України. На політичному рівні це ознаменувало зміну зовнішньої політики країни, підтвердивши її прагнення приєднатися до Європейського Союзу. Реформи було розпочато в різних секторах, хоча темпи та глибина цих реформ були предметом дебатів.

На суспільному рівні Євромайдан зміцнив громадянську свідомість та почуття української національної ідентичності. Досвід спільної боротьби з корупцією та самодержавством об’єднав людей з різних регіонів і мов, створивши почуття солідарності та приналежності.

Але Євромайдан також спровокував серйозну геополітичну кризу. Незаконна анексія Криму Росією в березні 2014 року та подальший підтримуваний Росією конфлікт на сході України були прямою відповіддю на революцію та нову політичну орієнтацію України. Ці події мали руйнівний вплив на країну, спричинивши загибель людей, переміщення мільйонів людей та постійну загрозу територіальній цілісності України.

Для іспанців Євромайдан може запропонувати паралелі з їхньою власною історією боротьби за демократію та свободу. Розуміння рішучості українського народу захищати свої права та його бачення європейського майбутнього може породити співчуття та солідарність.

Для українців Іспанії Євромайдан є нагадуванням про мужність і жертовність тих, хто боровся за краще майбутнє своєї країни. Це подія, яка стала переломним моментом в історії України та продовжує впливати на її сьогодення та майбутнє. Революція Гідності є свідченням незламності духу українського народу та його твердої відданості демократичним цінностям та європейській інтеграції.